Як це можна вирішити: пам’ятати, що ніхто не народжується з ідеальним скілом звільняти. Щоб навчитись це робити, треба практикуватись. Тож варто дати менеджеру таку можливість, але й бути присутнім на цих зустрічах. Щоб підстрахувати ситуацію, якщо щось піде не так та допомогти промодерувати.
Загалом втрьох
(звільнений, менеджер, HR) говорити безпечніше, особливо коли ми не знаємо, якою буде реакція людини. Тоді градус розмови трошки знижується і вона тримається в більш офіційному полі.
Важливо пам’ятати — зустріч зі звільнення не завжди відбувається в одну ітерацію. Якщо, наприклад, людина не готова до цієї інформації, починає плакати або навпаки проявляти агресію чи закриватись, ми розуміємо — треба взяти паузу та зустрітись ще раз на наступний день.
Момент звільнення для людини є надмірно емоційним, тож коли ви під час зустрічі кажете щось про дати, останню виплату, доступи та інші моменти, вона може цього не вловити. Такі речі краще прописати текстом і надіслати їй так само як ви скидаєте офер на старті роботи.
Ось, що варто внести в цей список:
- Терміни: коли й як ви домовились завершити роботу.
- Доступи: кому передати доступи на свої робочі файли, коли завершиться доступ до систем.
- Передача знань: документація, навчання інших колег в команді, фіналізація задач.
- Обладнання: коли та куди потрібно здати робочу техніку.
- Фінанси: остання виплата, оплата невикористаних відпусток чи бенефітів;
- ФОП чи інша система працевлаштування: документи, закриття та інші нюанси.
Людина завжди має мати можливість повернутися і перечитати це, коли заспокоїться. Ми маємо й самі перевірити, що все донесли правильно й ні про що важливе не забули.
Ще один лайфхак: загляньте у ваш онбординг чек-ліст. Часто все важливе ми вказуємо там, а в офбординг включаємо протилежне
(дати доступ — забрати доступ; видати техніку — домовитись про здачу техніки, тощо).Рекомендуємо задокументувати процес офбордингу, щоб не забувати щоразу про все важливе як для компанії, так і для працівника.